Як треба готувати батькам дитину до вступу в дитячий садок

- Тренувати, буквально з самого народження, систему адаптаційних механізмів у дитини і привчати його завчасно до таких умов і ситуацій, в яких йому треба змінювати форми поведінки.

- Не обговорювати при маляті хвилюючі вас проблеми, пов'язані з дитячим садом.

- Заздалегідь дізнатися у дільничного лікаря, який тип адаптації можливий у дитини за прогностичними критеріями, і своєчасно вжити всіх заходів при незадовільному прогнозі.

- Усунути анамнестичні фактори ризику, які можливо усунути, пов'язані з умовами соціального середовища.

- Якомога раніше провести оздоровчі або коригуючі заходи, які призначив лікар.

- Відправити в дитячий сад дитину лише за умови, що вона здорова.

- Не віддавати дитину до дитячого садка в розпалі кризи трьох років.

- Заздалегідь дізнатися все нові моменти в режимі дня у дитячому садку та їх ввести в режим дня дитини вдома.

- Підвищити роль загартовування.

- Оформити в дитячий сад за місцем проживання.

- Якомога раніше познайомити малюка з дітьми в дитячому саду і з вихователями групи, куди він незабаром прийде.

- Намагатися віддати його в групу саду, де у дитини є знайомі ровесники, з якими він раніше грав вдома або у дворі.

- Налаштувати малюка якомога позитивніше до його надходження в дитсадок.

- "Розкрити секрети" малюкові можливих навичок спілкування з дітьми і дорослими людьми.

- Учити дитину вдома всім необхідним навичкам самообслуговування.

- Не загрожувати дитині дитячим садом як покаранням за дитячі гріхи, а також за непослух.

- Готувати вашої дитини до тимчасової розлуки з вами, і дати зрозуміти йому, що це неминуче лише тільки тому, що вона вже велика.

- Не нервувати і не показувати свою тривогу напередодні надходження дитини в дитячий сад.

- Планувати свою відпустку так, щоб у перший місяць відвідування дитиною нового організованого колективу у вас була би можливість залишати його там не на цілий день.



Як треба поводитися батькам з дитиною, коли вона почала вперше відвідувати дитячий садочок?

- Налаштовувати дитину на мажорний лад. Вселяти в нього впевненість, що це чудово, що він доріс до дитячого садочку і став таким великим.

- Не залишати його в дошкільному колективі на цілий день, якомога раніше забирати додому.

- Створити спокійний, безконфліктний клімат для нього в сім'ї.

- Щадити його ослаблену нервову систему.

- Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему. Тимчасово припинити походи в цирк, в театр, у гості. Набагато скоротити перегляд телевізійних передач.

- Якомога раніше повідомити лікаря і вихователів про особистісні особливості малюка.

- Не кутати свою дитину, а одягати його так, як необхідно, відповідно до температури в групі.

- Створити в недільні дні вдома для нього режим такий же, як і в дитячому закладі.

- Не реагувати на витівки дитини, та не карати його за дитячі капризи.

- При виявленні змін у звичайній поведінці дитини, якомога раніше звернутися до дитячого лікаря або психолога.

- При виражених невротичних реакціях залишити малюка на кілька днів вдома і виконувати всі розпорядження фахівця.

                      ШАНОВНІ  БАТЬКИ!

Спілкуючись зі свою дитиною, намагайтеся:
1. Бути послідовним. Не забороняйте дитині того, що ще вчора їй було дозволено.
2. Будьте ввічливою з дитиною. І тоді Ваша дитина засвоїть саме такий стиль спілкування.
3. Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Ваші накази, різкі заборони демонструють неповажне ставлення до дитини, можуть спровокувати у неї прояви агресії.
4. Вводьте чітку систему заборон. Їх не повинно бути багато, і вони мають бути потрібні Вашій дитині для відчуття безпеки.
5. Формулюйте заборони стисло, конкретно. Краще сказати дитині: “Гаряче!”, “Високо!”, “Брудне!”, “Обережно!”, ніж “Не можна!”, “Відійти!”, “Не бери!”.
6. Встановіть певні правила у Вашій родині, дотримування яких допоможе уникнути великої кількості нотацій і заборон, а дитині – бути спокійнішою та більш впевненою.  
7. Розширюйте поведінковий репертуар дитини. Для цього розповідайте їй, яким засобом можна вирішити різні проблеми. Демонструйте приклад різноманітних реакцій на події (як на позитивні, так і на негативні).
8. Застосовуйте під час спілкування з дитиною стислі, чіткі й зрозумілі для неї інструкції. Не захоплюйтеся нотаціями: скоріше з Ваших слів дитина зрозуміє лише те, що Ви незадовільні нею або навіть не любити її.
9. Застосовуючи покарання, намагайтеся не бути надмірно суворими і не принижуйте гідність малюка.
10. Будьте терплячими. Уникайте власних спалахів негативних емоцій у відповідь на незадовільну поведінку дитини.
11. Якомога частіше кажіть дитини про те, що Ви її любите. Нехай малюк знає, що Ви любити його тому, що він існує, а тому що він прибирає іграшки, їсть кашу.

Виховуємо у дошкольника свідоме ставлення до себе

• Привчаємо дитину уважно ставитися до себе, виявляти інтерес до своїх особливостей, станів, якостей, поведінки, результатів праці тощо. 
• Вправляємо в умінні спостерігати за собою в різних життєвих ситуаціях, порівнювати різні враження про себе, радіти більшості з них. 
• Надаємо перевагу запитальній формі звернень до дитини: "А ти як вважаеш?", "Якої ти думки про це?", "Ти зі мною згоден?", "Чому так?", "Чому ні?" тощо. 
• З розумінням ставимось до намагань малюка з'ясувати в дорослого, чому слід виконувати те чи інше завдання, яка з цього користь для нього самого та інших людей. 
• Культивуємо самостійну поведінку: прийняття власного рішення, відповідальність за його наслідки, об'єктивну оцінку результатів своєї праці, якостей, вчинків, надання комуь-чомусь переваг та відмова від них. 
• Надаємо часом дошкільникові можливість самому обирати вид діяльності, складність варіанта та спосіб виконання, манеру оформлення кінцевого продукта. 
• Привчаємо виробляти прогностичне та ретроспективне самооцінне судження, сприяємо формуванню позитивного образу - Я, підтримуємо віру дитини в себе, висловлюємо довіру до її можливостей та намірів. 
• Заохочуємо робити припущення, обгрунтовувати та висловлювати власну думку. 
• Завжди відповідаємо на запитання дитини, не уникаємо складних, незручних для себе.