Так, однією з найважливіших педагогічних задач, визначених

Законом України «Про дошкільну освіту»,

 є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля.

 Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі напрями. На це орієнтують і сучасні програми дошкільного виховання. Державним стандартом дошкільної освіти є Базовий компонент дошкільної освіти. Його мета - забезпечення життєвої компетент­ності дитини, до змісту якої входить і поняття «бути громадянином своєї країни, патріотом свого народу».

Патріотичного виховання як інтегрована система має такі напрями виховання: розумове, фізичне, громадянське, правове, екологічне, трудове та естетичне. Зараз я розкрию вам  сутність кожного напряму у системі патріотичного виховання. По закінченню презентації цієї модели кожен з вам представить свій портрет  дитини – патріота опираючись на напрями виховання.

Виховання у дитини свідомого патріотизму неможливе без розумового виховання. Адже це — діяльність вихователя, спрямована на розвиток інтелектуальних сил і мислення дітей з метою прищеплення культури розумової праці. Розумове виховання відбувається у процесі засвоєння знань, але не зводиться до їх нагромадження. Процес здобуття знань і якісне їх поглиблення є чинником розумового виховання лише тоді, коли знання стають особистими переконаннями, духовним багатством дитини.

Найважливіша складова потенціалу нації — здоров'я і фізична підготовка дітей. Основи здоров'я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства. Збереження та зміцнення здоров'я кожного малюка, формування відповідального ставлення до здоров'я як найвищої індивідуальної та суспільної цінності, цілеспрямований розвиток  фізичних і духовних сил, волі, можливостей дитячого організму є пріоритетним завданням, родини та дошкільного  закладу.

Громадянська особистість є одним із критеріїв і результатів патріотич-ного виховання . Патріотизм постає як глибоке громадянське почуття, змістом якого є любов до свого народу, Батьківщини, усвідомлення своєї причетності до її історії, традицій, культури, вболівання за її майбутнє. Важливим напрямом громадянського виховання є прилучення до народознавства — вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Старших дошкільників слід ознайомлювати з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснювати зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння смислу життя, прищеплюють інтерес до родинних і народних традицій. Формування патріотичних почуттів дітей дошкільного віку має поєднуватися з вихованням їх у дусі миру.

Важливим напрямом громадянського виховання є правове виховання дітей, яке полягає у прищепленні їм елементарних правових знань, формуванні найпростіших навичок правової поведінки. Правове виховання передбачає ознайомлення дітей старшого дошкільного віку зі змістом їхніх прав, розвиток критичного ставлення до спроб їх порушити (використання авторитарного стилю спілкування, приниження гідності тощо). Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму. Саме в цей період становлення особистості, коли формуються основи характеру, ставлення до навколишнього світу, людей, до себе, засвоюються моральні норми поведінки й моральні якості особистості, зокрема:

• почуття власної гідності — дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;

• почуття сорому

• почуття обов'язку

Формування реалістичних уявлень про явища природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів — важливий напрям у вихованні патріотичної особистості. При ознайомленні з природою рідної країни слід акцентувати увагу дітей на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти отримують уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна одразу визначити Україну — «Без верби і калини нема України», які квіти квітнуть на українських полях і луках — кульбабки, волошки, маки. Необхідно виховувати у дітей бажання не лише помічати красу рідної природи, а й зберігати та примножувати її, адже це — найголовніше завдання екологічної освіти. Трудове виховання • Перш, ніж людина навчиться працювати на благо Вітчизни, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці. Трудове виховання — цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Його завдання полягає у формуванні в дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх • до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Старші дошкільники здатні до усвідомлення соціальної значущості праці. Це сприяє вихованню відповідальності, почуття обов'язку.

 Естетичне виховання • Одним із засобів патріотичного виховання є ознайомлення старших дошкільників із творами образотворчого мистецтва та видатними українськими художниками. Діти мають знати, що український народ — один з найпісенніших народів світу. У скарбниці його культурних надбань чільне місце посідає пісня, яка відображає визначні історичні події, розкриває глибину української душі, передає впевненість і надію на майбутнє. Тож варто з дитинства прищеплювати любов до української народної пісні, адже виховання у дітей естетичних почуттів має велику гуманістичну мету — виховання щирості душі, доброти та доброзичливості. Людина, яка вміє бачити та розуміти прекрасне, не зможе спотворити красу.